У цьому році виповнюється 185 років з часу виходу комедійної п'єси Миколи Гоголя "Ревізор". В листі до Жуковського в 1847 році Гоголь писав: "Я наважився зібрати все погане, що я тільки знав і за одним разом над всім посміятися — ось все походження "Ревізора". До своєї п'єси він обирає такий епіграф "На дзеркало годі нарікати, коли пика крива". Це не був випадковий епіграф, бо згодом у "Розв'язці Ревізора" Гоголь знову повторює це. І дійсно, в цій видатній комедії нема людських облич, а все "пики". Всі персонажі "Ревізора" в полоні низьких пристрастей тваринно-біологічної стихії.

В чому сенс цього твору? Чи це побутова комедія з українського життя, або велетенська людська комедія, де засобами є гротеск, симовліка, а метою є викриття людської гнилі?

В "Ревізорі", провідним мотивом звучить шекспірівське "людське, надто людське" ("Гамлет"). З романтичної мрії про міцну, яскраву людину, з думки про її високе призначення з призирства до нікчем, які плазували навколо, зросла іронія, сміх крізь сльози Гоголівського "Ревізора". Згадаємо слова Гоголя, що герой його комедії — сміх, той сміх який створеннй для того, щоб сміятися над усім, хто ганьбить справжню красу людини. Сміх, який родився з великої любові до людини.

Приємного читання!

#бібліотека #gulcbs #Гуляйпільська_МТГ #книга_ювіляр